Уміє вчити той, хто вчить цікаво!: Нормативно-правові документи

1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової освіти

постановою Кабінету Міністрів України
21 лютого 2018 р. № 87
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 24 липня 2019 р. № 688)

До листів МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250

та від 21.05.2018 № 2.2-1255

Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів

1 класу

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 № 1028 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти», та від 16.08.2017 № 1180 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва та Київського університету імені Бориса Грінченка» за програмою «Початкова школа: освіта для життя», із 1 вересня 2017 року проводиться дослідно-експериментальна робота з розробки, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти.

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;

обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Оцінювання навчального поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні очікувані результати, які необхідні для організації спостереження за навчальним поступом учня/ учениці; індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками або особами, що їх замінюють.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Оцінювання досягнень учнів необхідно спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися адекватна самооцінка, яка стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня.

Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.

Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.

2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

Для того щоб учень користувався отриманими знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування - фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.

Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці "добро - зло", оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Під час іншомовного навчання у 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти:

1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;

2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Досвід свідчить, що у роботі з молодшими школярами виправдовує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну оцінку. Це дає можливість підтримати слабких учнів, запропонувавши їм легше завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам. Це має бути зрозумілий документ, який дає розгорнуте уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі під час навчального року.

Запропонований зразок Свідоцтва досягнень складається з 2 частин: перша - характеристика особистих досягнень учнів, оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей.

Для оцінювання пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

При заповненні зразку Свідоцтва досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).

Батькам або особам, що їх замінюють, видають два екземпляри зразків Свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом та з побажаннями батьків або осіб, що їх замінюють повертається в школу і зберігається в особовій справі.

Проект зразка Свідоцтва успішності за вибором закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А 4 або у форматі А 5.

3. ТЕСТИ. IІІ Блок.

Нова українська школа

1.Підвищення якості освіти в контексті нового Державного стандарту передбачає:

a. трансформація освітніх і навчальних програм;

b. гуманізація освітнього простору;

c. прагматичні зрушення.

2.Чим новий Державний стандарт відрізняється від стандарту 2011 року?

a. новими змістовими лініями;

b. має широке коло користувачів;

c. зовсім новими освітніми галузями.

3.Формувальне оцінювання можна назвати ще:

a. рефлексивне;

b. проективне;

c. підсумкове.

4. Сучасний стандарт освіти передбачає «горизонтальну гнучкість», що означає:

a. розподіл навчального часу між предметами за навчальними циклами;

b. розподіл годин між варіативною та інваріантною складовими;

c. довільний розподіл навчального часу.

5. Виберіть основний принцип розбудови НУШ:

a. моделювання;

b. інтеграція;

c. компетентнісний підхід.

6. Назва нового інтегрованого курсу в початковій школі:

a. «Світ навколо тебе»;

b. «Я досліджую світ»;

c. «Я і світ навколо мене».

7. Наскрізне вміння в контексті нового Держстандарту, яке спонукає до аналізу, синтезу, порівняння:

a. критичне мислення;

b. проектування;

c. моделювання.

8. Горизонтальна інтеграція –це:

a. інтеграція освітніх галузей;

b. інтеграція тем в контексті одного предмету;

c. інтеграція понять.

9. Домінуюча форма навчання в НУШ:

a. диференційоване навчання;

b. інтерактивне навчання;

c. індивідуальне навчання.

10. Континуум інтегрованого навчання – це:

a. зміст інтеграції;

b. форми інтеграції;

c. середовище інтегрованого навчання.

11. Яка громадська організація дотримується принципу "Give – Get" – "Дай, якщо можеш – візьми, якщо хочеш"?

a. EdLab.

b. Освіторія.

c. EdCamp.

12. За допомогою якої програми можна підготувати буклет, бюлетень?

a. Word;

b. Excel;

c. Power Point;

d. Publisher;

e. Internet Explorer.

13. Контракт є особливою формою строкового трудового договору. Визначте умову початку роботи за контрактом:

a. контракт є формою строкового трудового договору, тому ніяких інших розпоряджень не потребує;

b. контракт заміняє наказ про прийняття на роботу; дата початку трудових відносин прописана у контракті;

c. контракт передує наказу про прийняття на роботу, але його не заміняє, а є підставою для оформлення трудового договору наказом чи розпорядженням роботодавця, без якого працівник не може бути допущенний до роботи.

14. Чи повинен учитель, який атестується на підтвердження раніше присвоєного педагогічного звання «вчитель-методист» готувати кожні 5 років нові методичні розробки?

a. повинен підтверджувати педагогічне звання новими методичними розробками, науково – методичною і науково –дослідною діяльністю;

b. рішення про підтвердження раніше присвоєного педагогічного звання може бути прийняте, якщо вчитель продовжує здійснювати науково-методичну та науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які б були схвалені науково-методичною установою вищого рівня;

c. це залежить від того, чи залишаються попередні методичні напрацювання актуальними у наступному міжатестаційному періоді.

15. Вчитель початкових класів додатково працює на 0,5 ставки вихователя групи продовженого дня. Визначте, на якій посаді він повинен атестуватися:

a. вчитель початкових класів і вихователь групи продовженого дня – це однотипна робота у початковій ланці, а тому вчитель може атестуватися за будь якою посадою, за вибором;

b. основна посада – вчитель початкових класів, отже і атестуватися вчитель зобов’язаний за основною посадою, а оплата праці буде перенесена на посаду вихователя групи продовженого дня.

c. атестуватися вчителю потрібно за кожною з посад, як правило, атестація в таких учителів здійснюється не розводячи в часі – одночасно за кожною посадою.

16. Метою інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:

a. виправлення недоліків в роботі закладу освіти та порушень чинного законодавства, виявлених в ході проведення перевірки;

b. підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

c. приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства та ліцензійними умовами.

17. Заклад освіти залежно від засновника може бути у такій формі власності, виберіть зайве:

a. державна;

b. комунальна;

c. приватна;

d. корпоративна.

e. власність об’єднаних територіальних громад.

18. Чи має засновник повноваження втручатися в освітню діяльність закладу освіти, організацію освітнього процесу, кадрові питання?

a. Засновник не має повноважень втручатися в освітню діяльність, вирішення питань організації освітнього процесу, кадрові питання закладу освіти.

b. Засновник має право втручатися.

c. Не має права втручатися, окрім питань призначення та звільнення керівника закладу.

19. Чи може посаду директора школи обіймати негромадянин України?

a. Може.

b. Ні.

20. Хто укладає договір з вчителем інклюзивного класу – директор школи чи голова об’єднаної територіальної громади, якщо відділ освіти відсутній в ОТГ?

a. Договір укладає директор школи, який призначає на посаду.

b. Договір укладає голова об’єднаної територіальної громади.

c. Договір укладає Департамент освіти.

21. Яка наповнюваність класів НУШ? Вилучи зайве:

a. Наповнюваність не регламентована нормою закону.

b. Мінімальна кількість учнів у класі для сільських територій – 5 учнів.

c. Максимальна кількість учнів у класі не може перевищувати 30.

22. Чи всі класи в Україні з 2018 – 2019 н. р. перейдуть на навчання за програмами НУШ, чи будуть такі, де діти продовжуватимуть навчатися за старою програмою?

a. Перейдуть всі класи.

b. З 2018/2019 навчального року лише перші класи навчатимуться за новими Стандартом початкової освіти і програмами НУШ.

c. Усі класи з 2-го до 11-го навчатимуться за Програмами НУШ, лише в програми додали складову щодо розвитку компетентностей.

23. Які зміни відбудуться у навчанні 2 класів в контексті НУШ (набір 2017 року)? Вибери зайве:

a. Другі класи навчатимуться за старим Стандартом початкової освіти.

b. Педагогічні працівники, згідно Закону “Про освіту” (стаття 54) матимуть “академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі”.

c. Учителі будь-яких класів можуть використовувати цікаві методи роботи, роблячи навчання кориснішим і цікавішим.

d. У нових типових освітніх програмах МОН, розроблених для 2-11 класів не змінено зміст освіти, проте закцентовано увагу на розвитку компетентностей, визначених Законом “Про освіту” (стаття 12).

24. Чи дозволяються перевірки на уроках експериментальних класів?

a. Перевірки нормативними документами МОН не передбачені.

b. Перевірки можуть відбуватися за погодженням з директором і вчителем.

25. До пріоритетних завдань сучасної освіти належать:

a. виховання культури системного мислення, перехід до самостійності в процесі навчання.

b. навчання навчатися, навчання працювати, навчання співіснувати, навчання жити.

c. розвиток розумових сил, логічного мислення, уяви, пам'яті, інтелекту учнів.

26. Ви, як директор школи, вже можете звільняти вчителів з посад, незважаючи на те, що не підписували з ними угоди?

a. Так.

b. Ні, це повноваження управлінь та відділів освіти.

c. Це має право робити засновник.

27. Під час конкурсного відбору педагогів в опорну школу перевага надаватиметься досвідченим педагогами чи менш титулованим спеціалістам?

a. Перевага надається досвідченим педагогам.

b. Перевага надається молодим спеціалістам.

c. Це залежить від керівника школи. Директор школи може проводити конкурс і формулювати вимоги на свій розсуд, а може й не проводити конкурс, якщо не вбачає в цьому потребу.

28. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів початкової школи визначаються на основі якого підходу до навчання?

a. Особистісно орієнтованого.

b. Діяльнісного.

c. Компетентнісного.

29. Скільки ключових компетентностей затверджено Новим Державним стандартом початкової освіти?

a. 7 ключових компетентностей.

b. 9 ключових компетентностей.

c. 11 ключових компетентностей.

30. Скільки освітніх галузей затверджено ДС ?

a. 9 галузей.

b. 7 галузей.

c. 11 галузей.

31. Як називається учень НУШ, згідно Закону України «Про освіту?»

a. Учень.

b. Здобувач освіти.

c. Дитина.

32. Яким документом затверджено Державний стандарт початкової освіти?

a. Законом України «Про освіту».

b. Постановою кабінету міністрів № 87.

c. Законом України «Про загальну середню освіту».

33. Базовий навчальний план початкової освіти визначає:

a. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

b. Погодинне співвідношення між освітніми галузями.

c. Гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.

d. Усі відповіді правильні.

e. немає жодної правильної відповіді.

34. Який складник Базового навчального плану є обов’язковим для закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування та форм власності?

a. Варіативний складник.

b. Інваріантний складник.

c. Курси за вибором.

35. Яким чином забезпечується варіативність змісту початкової освіти?

a. Шляхом запровадження резервного часу в освітні програми закладу.

b. Творчою свободою вчителя.

c. Використанням авторських програм.

40. У якому вигляді проводиться державна атестація здобувачів освіти?

a. У формі співбесіди з дитиною.

b. У формі контрольних робіт та моніторингу якості освітньої діяльності.

c. У формі тестів.

41. Яке гранично допустиме тижневе навантаження на учнів 1 класу НУШ, визначене базовим навчальним планом початкової освіти?

a. 20 годин.

b. 23 години.

c. 18 годин.

42. Яке гранично допустиме річне навантаження на учнів 1 класу НУШ, визначене базовим навчальним планом початкової освіти?

a. 600 годин.

b. 700 годин.

c. 805 годин.

43. Які години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти?

a. години мистецтва не враховуються.

b. 105 годин, передбачені для фізичної культури.

c. години ранкових зустрічей.

44. Які підходи до навчання закладено в основу Державного стандарту? Вилучи зайве:

a. Інтегрований.

b. Предметний.

c. Діяльнісний.

d. Особистісно орієнтований.

45. Між якими академічними годинами в НУШ варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці ?

a. Зранку.

b. Після уроків.

c. Після 3 уроку.

46. Скільки відсотків резервного часу в навчальних програмах з усіх предметів і курсів вчитель може використовувати на свій розсуд?

a. 20 % резервного часу.

b. 7 %.

c. 15 %.

47. Переважання яких методів передбачено у першому циклі (1-2 класи) НУШ?

a. Розвивальних.

b. Ігрових.

c. Групових.

48. Який вид роботи передбачає інваріантний складник базового навчального плану для спеціальних закладів?

a. Проведення корекційно-розвиткової роботи.

b. Грунтовне вивчення основних предметів.

c. Формування життєвих навичок.

49. Які ролі в освітньому процесі повинен виконувати сучасний вчитель Нової української школи?

a. адміністратор, діловод, мейкер, секретар-референт;

b. фасилітатор, презентатор, наставник, тренер, менеджер, консультант;

c. мати, медсестра, няня, пожежник.

50. Для дітей усіх вікових груп протягом уроку необхідно проводити:

a. 2 фізкультхвилинки тривалістю по 2-3 хвилини;

b. 1 фізкультхвилинку у середині уроку тривалістю 5 хвилин (5-6 вправ для профілактики порушень постави, зору, дихальна гімнастика).

c. обидва варіанти відповідей правильні.

d. немає жодного правильного варіанту відповіді.

ТЕСТИ. IІІ Блок.